Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до статей 1046 – 1053 Цивільного кодексу України.
Зокрема, у ст. 1046 цього Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.
Відповідно до пп.165.1.31 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді основної суми поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Тобто, якщо термін дії договору позики не закінчився, то такі кошти не декларуються та податок не сплачується.
Втім, до оподатковуваного доходу платника податку на підставі пп.164.2.7 статті 164 Податкового кодексу України включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним договором, за якою минув строк позовної давності (3 роки) та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року ( у 2015 році – 609грн.). Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 20% в залежності від отриманого доходу в звітному місяці, та зазначає їх у річній податковій декларації.