Головне управління ДФС у Вінницькій області розглянуло звернення «----» щодо порядку оподаткування анульованої (прощеної) банком суми боргу фізичної особи.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’зується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, ст. 2 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III „Про банки і банківську діяльність” визначено, що банківський кредит - це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Також ст. 611 ЦКУ визначено, що у разі порушення зобов’язання, які встановлені договором або законом, передбачено правові наслідки, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (поняття якої наведено у ст. 549 ЦКУ); відшкодування збитків та моральної шкоди.
Зокрема, ст. 549 ЦКУ встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), згідно із п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до пп. „д” пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 609 грн.).
При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті), якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 12180 гривень).
Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 %.
Водночас слід зауважити, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року відповідно до пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Крім того, Законом України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань”, який набрав чинності 07.05.2015 року, внесено зміни до ПКУ в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.
Так, підрозділ 1 розділу XX „Перехідні положення” ПКУ доповнено п. 8 такого змісту: „Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності”. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року”.
Враховуючи викладене, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пп. 8 підрозділу 1 розділу XX „Перехідні положення” ПКУ, слід розглядати окремо.
Таким чином, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, не пов’язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності, якщо її розмір перевищує у 2015 році - 609 грн., що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. При цьому у разі дотримання кредитором умов щодо повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу, визначених пп. „д” пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий боржник відображає суму такого доходу у річній декларації та самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) визначено ст. 179 ПКУ, відповідно до п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до ПКУ.
Так, згідно із пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, тобто за 2015 рік декларація про майновий стан і доходи подається з 01.01.2016 р. до 01.05.2016 р.
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Перший заступник начальника ГУ ДФС у Вінницькій області Р.В.Осмоловський