Про ПДВ при реалізації проектів, спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії
опубліковано 21 жовтня 2026 о 09:41 Розділ: Новини
ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, що ДПС надано Товариству ІПК. Як зазначено у зверненні, Товариством у 2023-2024 роках було укладено договори підряду на виконання капітального ремонту багатоквартирного житлового фонду за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії.
У 2023-2024 роках Товариством було отримано оплату за такими договорами. На дату укладання договорів та на дату здійснення оплати за ними замовник (міська рада) не був платником ПДВ.
Товариством було нараховано, відображено у податковій звітності та сплачено до бюджету податкові зобовʼязання за операціями з виконання робіт та складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідні податкові накладні на неплатника ПДВ.
За позовом міської ради щодо неправомірного нарахування Товариством ПДВ за операціями з виконання робіт набрало сили судове рішення, згідно з яким частину договорів було визнано недійсними, а зайво сплачені замовником кошти в розмірі нарахованого ПДВ підлягають стягненню з Товариства.
Товариство не погоджується із розрахунком суми, яка підлягає стягненню відповідно до судового рішення та просить надати роз’яснення з наступних питань.
1. Чи зобов’язане Товариство нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ щодо придбаних з ПДВ послуг (оренда риштувань, оренда підвісних платформ, покрівельні роботи субпідрядника, послуги автокрана, послуги з управління/вивезення відходів, оренда вагончика), якщо такі послуги фактично використані виключно при виконанні операцій, звільнених від ПДВ за пунктом 197.15 статті 197 ПКУ?
2. Якщо частина зазначених послуг використовувалася одночасно у звільнених та оподатковуваних операціях, чи підлягає така частина розподілу за правилами пункту 199.1 статті 199 ПКУ?
3. Яка база оподаткування застосовується при нарахуванні податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ щодо зазначених послуг?
4. Чи правильно розуміє Товариство, що суми ПДВ за товарами/послугами, за якими нараховуються зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ у зв’язку з використанням у звільнених від оподаткування ПДВ операціях відповідно до пункту 197.15 статті 197 ПКУ, включаються до собівартості/вартості відповідних будівельно-монтажних робіт і не є «вихідним ПДВ» на постачання таких робіт?
5. Чи поширюється цей висновок на послуги субпідрядників, оренду будівельних механізмів/обладнання, риштувань, підвісних платформ, автокрана, послуги з поводження з відходами та оренду тимчасової споруди, якщо вони фактично використані у звільнених операціях?
6. Чи відповідає пунктам 197.15 статті 197, 198.5 статті 198, 199.1 статті 199 ПКУ підхід, за якого при виправленні раніше оподаткованої операції окремо враховується лише ПДВ, пов’язаний з будівельними матеріалами, але не враховується ПДВ за придбаними з ПДВ послугами, які також використані у цій самій звільненій операції?
7. Чи повинно Товариство при коригуванні первісних операцій повністю зменшити раніше нарахований ПДВ на постачання за правилами статті 192 ПКУ та окремо нарахувати зобов’язання згідно з пунктами 198.5 статті 198 /199.1 статті 199 ПКУ щодо фактично використаних придбаних товарів/послуг?
8. Після такого коригування чи повинна операція з постачання відображатися як звільнена від ПДВ («Без ПДВ») у повній вартості робіт, яка включає витрати у вигляді ПДВ за пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, без виділення такої суми окремим рядком як ПДВ на постачання?
9. У якому податковому періоді Товариство повинно нарахувати/уточнити податкові зобов’язання згідно з пунктами 198.5 статті 198 /199.1 статті 199 ПКУ, якщо придбані послуги фактично були використані у звільнених від оподаткування ПДВ операціях у 2023–2024 роках, а необхідність застосування пільги та коригування остаточно підтверджена судовим рішенням у 2026 році?
10. Який порядок складання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних та нових податкових накладних «Без ПДВ» у випадку, якщо покупець не є платником ПДВ?
11. Як застосовується обмеження у 1095 календарних днів щодо реєстрації розрахунків коригування? Якщо 1095 днів минули, чи відсутнє право на зменшення раніше нарахованих податкових зобов’язань, та як у такому випадку правильно відобразити операцію у декларації з ПДВ?
12. Якщо повернення коштів замовнику на виконання судового рішення здійснюється частинами, чи впливає це на дату та обсяг податкового коригування за статтею 192 ПКУ?
13. Якщо внаслідок коригування згідно зі статтею 192 ПКУ та нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктами 198.5 статті 198 / 199.1 статті 199 ПКУ виникає від’ємне значення ПДВ, чи може воно бути враховане/заявлене до бюджетного відшкодування за загальними правилами статті 200 ПКУ?
14. Чи підлягали відшкодуванню Товариству витрати на сплату ПДВ за послугами, наданими сторонніми організаціями, вартість яких включена в Актах КБ-2в у графі «Вартість експлуатації машин та механізмів», які використовувалися повною мірою при виконанні договорів підряду?
15. Чи зобов’язане Товариство повертати замовнику (міській раді) суми попередньо нарахованого ПДВ за послугами, отриманими від сторонніх організацій, по наданню машин та механізмів, які використовувались при виконанні договорів, операції за якими звільнені від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 ПКУ?
Питання виникли в зв’язку з тим, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Загальні положення про підряд (у тому числі будівельний підряд) визначено Главою 61 ЦКУ.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 3038).
Будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва (пункт 1 частини першої статті 1 Закону № 3038).
Будівельні роботи – це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (пункт 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 із змінами і доповненнями).
Капітальний ремонт будинку – комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко-економічних показників (Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, із змінами і доповненнями).
Об'єкти житлової нерухомості – це будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об'єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки (підпункт 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Умови та строки повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначено статтею 43 ПКУ.
Згідно з пунктами 43.1 – 43.41 статті 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Пунктом 194.1 статті 194 ПКУ встановлено, що операції, зазначені у статті 185 ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 ПКУ, яка є основною.
Податок на додану вартість становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 197.15 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, визначено в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України 09.08.2024 № 397.
Правила формування і коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192, 198, 199 і 201 ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307).
Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.
Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку − постачальника, то:
постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).
Пунктом 192.2 статті 192 ПКУ передбачено, що норма пункту 192.1 статті 192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).
Пунктом 199.1 статті 199 ПКУ визначено, що у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 статті 189 ПКУ).
Форма та Порядок заповнення податкової декларації з ПДВ (далі - Декларація) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), із змінами.
Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5 колонки А Декларації вказуються обсяги операцій зокрема з:
постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5, підприємств (організацій) осіб з інвалідністю та платників податків, які одночасно відповідають критеріям, визначеним пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, обов’язковим є подання (Д4) (додаток 4).
Додаток 4 (Д4) заповнюється в розрізі операцій, зокрема, звільнених від оподаткування операцій.
До розділу ІІ «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 Декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1, 10.2 та 10.3) або без податку на додану вартість (рядок 10.4) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядки 13.1 та 13.2) (підпункт 1 пункту 4 розділу V Порядку № 21).
При заповненні рядків 10.1, 10.2 та/або 10.3 обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.
Рядки 10.1, 10.2 та/або 10.3 Декларації та додаток 1 (Д1) заповнюються з урахуванням норм статті 198 розділу V Кодексу щодо правил формування податкового кредиту.
Сума від’ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2) (підпункт 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21).
Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до Декларації (Д2) (додаток 2) та (Д3) (додаток 3) (підпункт 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21).
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).
При заповненні рядка 21 обов’язковим є подання (Д2) (додаток 2) (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.
Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
Щодо питань 1, 2
Якщо придбані та/або виготовлені з ПДВ товари/послуги призначаються для використання / використовуються повністю або частково в неоподатковуваних ПДВ операціях (зокрема в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до
пункту 197.15 статті 197 ПКУ), платник податку зобов’язаний нараховувати за такими товарами/послугами податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 / пункту 199.1 статті 199 ПКУ.
Щодо питання 3
З урахуванням норм пункту 189.1 статті 189 ПКУ, при нарахуванні податкових зобовʼязань відповідно до пункту 198.5 статті 198 / пункту 199.1 статті 199 ПКУ база оподаткування за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання.
Щодо питань 4, 5, 14
Якщо вартість товарів/послуг, які придбавалися підрядником з ПДВ, включається до собівартості будівельно-монтажних робіт, що виконуються за державні кошти, то така вартість (у тому числі ПДВ) фактично відшкодовується замовником постачальнику у вартості таких будівельно-монтажних робіт. При цьому, оскільки операції з постачання таких будівельно-монтажних робіт підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 ПКУ, то за такими придбаними з ПДВ і товарами, і послугами підрядник має нарахувати податкові зобовʼязання з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.
Щодо питань 6, 7, 8, 15
Якщо за операціями, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 ПКУ, платником ПДВ були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, то платник ПДВ повинен відкоригувати такі податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, встановленими статтею 192 ПКУ (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ).
Зокрема, платнику ПДВ необхідно:
здійснити перерахунок вартості будівельно-монтажних робіт, операції з постачання яких підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 ПКУ, без урахування ПДВ;
повернути замовнику відповідну суму ПДВ, визначену за результатами вказаного вище перерахунку;
скласти за правилами, встановленими Порядком №1307, розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, в якому вказати зі знаком «-» показники щодо поставлених будівельно-монтажних робіт. При цьому розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування;
скласти за правилами, встановленими Порядком №1307, податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 ПКУ, без нарахування ПДВ (з позначкою «Без ПДВ»).
Крім того, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, а також їх перенесення чи зупинення) платник ПДВ самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ, то такий платник ПДВ зобов'язаний був подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – УР) до такої податкової декларації з ПДВ за формою, чинного на дату його подання.
Щодо питання 9
Коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання розрахунку коригування до податкової накладної і нової податкової накладної на звільнену від оподаткування ПДВ операцію здійснюється за наявності обставин, визначених у пункті 192.1 статті 192 ПКУ (у тому числі, якщо такі обставини виникли внаслідок прийняття судом відповідного рішення). Дата складання податкової накладної згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначається виходячи із дати виникнення таких обставин.
Щодо питання 10
Розрахунки коригування до податкових накладних, які були складені на неплатника ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).
Щодо питання 11
Розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше
1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.
Відповідно до норм підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ постачальник може зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації
в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Отже, якщо на дату виникнення підстав для складання розрахунку коригування минуло 1095 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної, такі податкові зобовʼязання не можуть бути відкориговані (зменшені).
Щодо питання 12
Розрахунок коригування складається на дату кожного повернення коштів замовнику виходячи з суми коштів, що повертаються.
Щодо питання 13
Платник податку може задекларувати до бюджетного відшкодування суму від’ємного значення податку за умови дотримання вимог пункту 200.4 статті 200 ПКУ.
Водночас платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 ПКУ, – за результатами документальної перевірки (абзац другий пункту 200.10 статті 200 ПКУ).
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.