Нюанси списання кредиторської заборгованості та коригування податкового кредиту

опубліковано 10 квітня 2024 о 08:31 Розділ: Новини

ГУ ДПС у Вінницькій області інформує про позицію ДПС України, викладену в індивідуальній податковій консультації, щодо відсутності підстав у платника для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації у разі, якщо при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів. Зокрема, як зазначено у зверненні, платник має на балансі кредиторську заборгованість за придбані в іноземного (білоруського) постачальника товари. При цьому, він є платником податку на прибуток на загальній системі та платником ПДВ за ставками 7 та 20 відсотків. Основний вид діяльності ТОВ – оптова торгівля фармацевтичними товарами. Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи має така заборгованість визначатися остаточно безнадійною та підлягати списаною раніше, ніж сплинуть строки позовної давності? Якщо так, то в який період кредиторську заборгованість за отриманий в грудні 2021 року та у січні 2022 року у білорусі товар можна списати у дохід (списати всю суму заборгованості чи частково протягом наступних кварталів у 2024 році)? І у разі списання суми кредиторської заборгованості, чи виникнуть податкові зобов’язання по ПДВ? Чи буде вважатися, що товари отримані безкоштовно?

2.Чи можемо вважати війну тими самими обставинами які можна віднести до форс-мажору?

Позиція ДПС: відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу). 

Отже, формування витрат на суму кредиторської заборгованості та списання такої заборгованості за придбані в іноземного (білоруського) постачальника товари, здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток за операціями зі списання кредиторської заборгованості за придбані в іноземного (білоруського) постачальника товари.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, питання порядку списання у бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості належить до компетенції Міністерства фінансів України.

З питання виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при списанні сум кредиторської заборгованості повідомляємо наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 
24 лютого 2022 року № 2102-IX, починаючи із 05 години 30 хвилин 
24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан.

Дію обставин непереборної сили засвідчує Торгово-промислова палата України (далі – ТПП України). Листом ТПП України від 28.02.2022 
№ 2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і продовжується на період дії воєнного стану.

Ознаки безнадійної заборгованості визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. 

Безоплатно надані товари, роботи, послуги, визначені п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, зокрема, що це:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. «в» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Кодексу базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Пунктом 201.12 ст. 201 Кодексу визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Тобто, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни таких товарів.

Відповідно, платник податку відносить до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у зв’язку з імпортом товарів, виходячи з їх митної вартості.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Випадки, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначені 
п. 192.1 ст. 192 Кодексу.

Відтак, у разі, якщо при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

Звертаємо увагу, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.