ФОП – платник ЄП другої групи йде в декретну відпустку та має право на звільнення від сплати ЄП відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України. За які місяці такого платника буде звільнено від сплати ЄП?

опубліковано 11 грудня 2024 о 08:30 Розділ: Новини

Відповідно до абзацу першого п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (абзац другий п. 295.1 ст. 295 ПКУ).
Згідно із п. 295.6 ст. 295 ПКУ суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 ПКУ).
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) до соціальних відпусток віднесені, зокрема: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка при народженні дитини.
Згідно зі ст. 17 Закону № 504 оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку. Тривалість такої відпустки визначається ст. 17 Закону № 504.
Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (абзац перший ст. 18 Закону № 504).
Питання відпустки при народженні дитини врегульоване у ст. 19 прим. 1 Закону № 504, згідно з якою така відпустка надається власником або уповноваженим ним органом особам, зазначеним у пп. 1 – 3 частини першої ст. 19 прим. 1 Закону № 504, на підставі письмової заяви відповідної особи.
ПКУ не відокремлює (не конкретизує) вид відпустки, який є підставою для звільнення платника єдиного податку від сплати єдиного податку відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ, а лише визначає, що звільнення від сплати єдиного податку на час відпустки можливе лише протягом одного календарного місяця на рік.
Одночасно, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з Законом № 504 надається жінкам на підставі медичного висновку, а отже у разі підтвердження інформації про непрацездатність відповідним витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності платник єдиного податку першої/другої групи, який не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на цей період, якщо він триває 30 і більше календарних днів.
Якщо підтверджений відповідним витягом період непрацездатності розпочався до 20 числа місяця та закінчився у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку за календарний місяць, в якому почався період непрацездатності, та за всі повні календарні місяці, які припадають на цей період непрацездатності (у разі їх наявності), а за календарний місяць, в якому відповідно до даних, зазначених у витязі з Електронного реєстру листків непрацездатності, період непрацездатності закінчився, єдиний податок сплачується відповідно до норм ПКУ.
Крім того, довідково повідомляємо, що на сьогодні п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.