Про податок на нерухоме майно, яке перебуває у спільній сумісній власності

опубліковано 21 липня 2025 о 08:55 Розділ: Новини

ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує, що відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. 

Згідно з підпунктом «б» підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПКУ якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником Податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. 

Обчислення суми Податку з об’єкта / об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ). 

Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ встановлено, що податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми / сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). 

Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ платники Податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку. 

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником Податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми Податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). 

Крім того, згідно з абзацом другим підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПКУ у разі подання платником Податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування. 

Фізичні особи – співвласники нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, після подання письмової заяви до контролюючого органу про визначеного за їх згодою платника Податку мають право звернутись із заявою про перерахунок Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам. 

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Податкове зобов’язання з Податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ. 

Згідно з положеннями пункту 102.1 статті 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. 

Враховуючи викладене вище, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника Податку та здійснення перерахунку Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, контролюючий орган проводить перерахунок з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні. 

Детальніше: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43199