Мета CbC-звітності полягає у забезпеченні податкової прозорості діяльності міжнародних груп компаній

опубліковано 05 лютого 2026 о 08:34 Розділ: Новини

ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, що за даними ДПС,  2025 рік став першим повноцінним роком дії Багатосторонньої угоди CbC, яка набула чинності у 2024 році. Запроваджений підхід формує рівні умови для бізнесу: великі міжнародні компанії більше не можуть мінімізувати податкові зобов’язання шляхом штучного перерозподілу прибутків. Податки сплачуються там, де створюється економічна вартість, а отже – надходять до бюджету України, а не «осідають» у низькоподаткових юрисдикціях. 

Контроль за поданням, повнотою та достовірністю  Звітів CbC здійснює Державна податкова служба України. Якщо виникають ризики неподання або несвоєчасності подання, податкова надсилає письмовий запит для уточнення інформації. 

У разі виявлення помилок – як самою ДПС, так і податковими органами інших країн – платник отримує повідомлення і має 30 календарних днів, щоб: 

- подати уточнений Звіт CbC, або 

- надати пояснення. 

Законодавство передбачає значні фінансові санкції за порушення вимог щодо CbC-звітності, зокрема: 

- неподання звіту – штраф у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів (ПМ); 

- несвоєчасне подання – 10 ПМ за кожен календарний день прострочення (але не більше 1 000 ПМ); 

- неповні дані у звіті – 1% суми доходу відповідного учасника групи (але не більше 1 000 ПМ); 

- надання недостовірної інформації щодо учасника МГК – 200 розмірів ПМ. 

Важливо: якщо платник не подає уточнений звіт протягом 30 днів після повідомлення про помилки, це вважається несвоєчасним поданням і штраф нараховується за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту CbC. 

Звертаємо увагу, що мета CbC-звітності полягає не лише у застосуванні санкцій, а насамперед у забезпеченні податкової прозорості діяльності міжнародних груп компаній. Узагальнені дані зі Звітів CbC дозволяють ДПС виявляти маркери ризиків трансфертного ціноутворення, розмивання бази оподаткування та переміщення прибутків між юрисдикціями, що є підґрунтям для прийняття обґрунтованих рішень у межах податкового контролю.