Управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, що Державна податкова служба України з метою належного застосування положень Стандарту загального обміну інформацією для податкових цілей (далі - CRS) в частині звітування підзвітною фінансовою установою (далі - ПФУ) про наявність незадокументованих рахунків (НКП) повідомляє наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.59і пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) загальний стандарт звітності CRS - загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, який включає коментарі до нього (Соmmon Standart on Reporting ahd Due Diligence for Financial Account Information (CRS), схвалений Радою Організації економічного співробітництва та розвитку 15.07.2014 (зі змінами та доповненнями).
Згідно з підпунктом З93.1.4 пункту З93.1 статті З93 Кодексу. центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює порядок застосування Загального стандарту звітності CRS (далі - Порядок застосування CRS). Правила Порядку застосування CRS включають положення розділів І - VIII Загального стандарту звітності CRS з урахуванням змін та доповнень, допустимих або передбачених у зазначеному стандарті.
Для цілей реалізації вищевказаної норми Кодексу наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2023 № 282 затверджено Порядок застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Соmmon Standart on Reporting ahd Due Diligence for Financial Account Information) ( далі - Порядок № 282).
Відповідно до розділу III Загального стандарту звітності CRS (вимоги зазначеного розділу частково відповідають вимогам розділу V Порядку № 282) під час здійснення НКП ПФУ зобов’язана дотримуватися таких кроків:
1) перевірити, чи не застосовується виняток що виключає необхідність здійснювати НКП щодо фінансового рахунку згідно з пунктом А розділу III Загального стандарту звітності CRS (в Україні зазначений виняток не впроваджений);
2) якщо крок 1 не застосовується, то далі потрібно перевірити, чи виконані умови для застосування тесту на адресу проживання відповідно до пункту В (1) розділу III Загального стандарту звітності CRS. Щоб під час здійснення НКП можна було покладатися виключно на адресу проживання, наявну у записах ПФУ, ця адреса має бути підтверджена документальним доказом. Якщо немає документального доказу, пункт В (1) розділу III не застосовується;
3) якщо пункти А та В (1) не застосовуються, ПФУ зобов’язана здійснити електронний пошук щодо наявності ознак належності згаданих у пункті В (2) розділу III Загального стандарту звітності CRS. Якщо у своїх записах ПФУ ідентифікує наявність номера телефону в юрисдикції X і відсутність телефонного номера в Україні, то відповідно до пункту В (4) розділу III Загального стандарту звітності CRS ПФУ повинна розглядати власника рахунку податковим резидентом юрисдикції X, якщо тільки ПФУ не застосовує процедуру «усунення сумнівів» згідно з пунктом В (6), тобто не отримає дійсний документ самостійної оцінки або документальний доказ від власника рахунку.
У разі якщо ПФУ робить спробу звернутися до власника рахунку для отримання документа самостійної оцінки / документального доказу, але ця спроба не є успішною, то ПФУ все одно буде зобов’язана прозвітувати про фінансовий рахунок як про підзвітний рахунок для юрисдикції X (навіть якщо номер телефону більше не обслуговується).
Враховуючи викладене та згідно з пунктом 2 розділу V Порядку № 282 в описаному випадку такий рахунок не є незадокументованим, оскільки в розпорядженні ПФУ наявний номер телефону власника рахунку в іноземній підзвітній юрисдикції.
Згідно з Загальним стандартом звітності CRS ПФУ зобов’язані розглядати певні існуючі рахунки фізичних осіб як незадокументовані рахунки виключно за умови виконання всіх передбачених умов.
Для рахунків з низькою вартістю ці умови такі:
під час здійснення електронного пошуку знайдено вказівку притримати / не відправляти кореспонденцію («hold mail instruction») або адресу для переадресації («in-care-of address») у підзвітній юрисдикції, і не ідентифіковано жодної іншої адреси та інших ознак належності для власника рахунку;
ПФУ у порядку, що найбільш відповідає обставинам, здійснила пошук даних у паперовій формі або доклала зусиль для отримання від власника рахунку документа самостійної оцінки або документального доказу з метою визначення резидентства для цілей оподаткування такого власника рахунку;
якщо пошук даних у паперовій формі не дозволяє встановити ознаку належності, а спроба отримати документ самостійної оцінки чи документальний доказ не є успішною, ПФУ повинна повідомити про такий рахунок як про незадокументований рахунок.
Звітування про незадокументовані рахунки стосується виключно тих існуючих рахунків фізичних осіб, які відповідають усім трьом вищезазначеним вимогам. Якщо виявлено принаймні одну ознаку належності (номер телефону), рахунок не може вважатися незадокументованим і щодо нього потрібно звітувати як про підзвітний рахунок.
Якщо щодо рахунку з низькою вартістю не виявлено жодної ознаки належності, зазначеної у пункті В (2) розділу III Загального стандарту звітності CRS, ПФУ не потрібно далі здійснювати жодні заходи НКП щодо такого рахунку. Важливо, що такий рахунок не вважається незадокументованим (перша умова не виконується, бо взагалі відсутні ознаки належності, у тому числі «hold mail instruction» та «in-care-of address»). Натомість ПФУ потрібно буде повторно застосувати процедури НКП щодо такого рахунку, якщо відбудеться зміна обставин, що призведе до виявлення однієї або кількох ознак належності щодо рахунку, або коли рахунок стане рахунком із високою вартістю (пункт В (3) розділу III Загального стандарту звітності CRS).