ФОП про звільнення від сплати єдиного внеску

опубліковано 23 лютого 2026 о 08:45 Розділ: Новини

ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів). 

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону №2464 для платників, зазначених у пунктах  4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 прим. 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. 

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотка до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. 

Крім того, відповідно до абзаців сьомого та дванадцятого пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, в редакції, що діяла до 01.01.2026, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини. 

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. 

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу. 

Відповідно до пункту 3 частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (набрав чинності 01.10.2025) та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» частину шосту статтею 4 Закону № 2464 викладено в новій редакції, а саме: 

«Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску». 

При цьому, абзацом першим пункту 1 прим. 4 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» установлено, що державна допомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (набрав чинності 01.01.2026), виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати. 

Враховуючи викладене, у разі якщо до дати набрання чинності Законом №4681 фізична особа-підприємець перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то така фізична особа-підприємець звільняється від сплати єдиного внеску за себе з 01.10.2025 (незалежно від наявності / відсутності доходу, обраної системи оподаткування та дати початку / дати кінця отримання допомоги) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем сплачується за таку особу єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску.