Особливості справляння екологічного податку

Платниками екологічного податку є (ст. 240. ПКУ):

 - суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не проводять господарську діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представницта нерезидентів під час провадження діяльності яких на території України здійснюються:

-викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів;

- утворення радіоактивних відходів(включаючи вже накопичені);

-тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Об'єктом оподаткування ( ст. 242 ПКУ): 

- є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

- є обсяги та види розміщених відходів;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений  особливими умовами ліцензії строк.

Ставки встановлюються (ст. 243 ПКУ) для кожного виду забруднюючої речовини.

Екологічний податок обчислюється виходячи з фактичних обсягів викидів забруднюючих речовин (скидів у водні об’єкти, розміщення відходів) ставок та коефіцієнтів.

Базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Розподіл надходжень: 

-  45% надходить до державного бюджету

-  30% надходить до обласного бюджету

-  25% надходить до бюджетів ОТГ

За утворення радіоактивних відходів, тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

- 100% надходить до спецфонду державного бюджету.