Щодо застосування і своєчасності стягнення сум штрафних санкцій і пені до державного бюджету

ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує, що повноваження, функції та завдання органів ДПС визначені у Конституції України, нормах Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Положенні про Державну податкову службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227, зі змінами, та іншими нормативно-правових актах, якими врегульовано діяльність ДПС.

Згідно із статтями 6 та 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас згідно з п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Кодексу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (зі змінами та доповненнями) підрозділ 10 розділу ХХ Кодексу був доповнений пунктом 52¹, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються. Проте платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне) подання податкової звітності з ПДВ, рентної плати та акцизного податку, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

Пунктом 40 підрозділу 2 розділу XX Кодексу передбачено, що штрафні санкції та пеня, передбачені Кодексом, за порушення строків, установлених Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Кодексу способом податкового контролю є  здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст. 75 Кодексу визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Разом з тим пунктом 52² підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, а також фактичних перевірок у частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Кодексу.

Згідно з абзацом другим п. 76.3 ст. 76 Кодексу камеральна перевірка з інших питань (тобто крім перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків) проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Кодексу предметом камеральної перевірки є, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Також під час визначення розміру штрафних санкцій слід враховувати, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до Кодексу, зокрема, в частині кваліфікації податкового правопорушення, розміру відповідальності за вчинення податкового правопорушення та обставин, що пом’якшують відповідальність особи або звільняють від фінансової відповідальності.

Водночас зазначаємо, що наявність обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, встановлення умислу або звільнення від відповідальності може бути встановлено лише під час вжиття податковими органами заходів податкового контролю, тобто проведення відповідних перевірок.

Відображення в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) будь-яких умовних даних, зокрема ведення обліку умовно нарахованих штрафних санкцій, не передбачено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943 (далі – Порядок обліку).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку обліку оперативний облік – процес відображення, систематизації та узагальнення облікових показників в ІКП, який ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку.

Облікові показники – показники в ІКП, які погоджуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників.

Зі свого боку первинні показники – це показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи.

При цьому первинні документи – документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), інформація Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо).

Отже, Порядком обліку передбачено ведення оперативного обліку в ІКП тільки на підставі первинних документів.

Звертаємо увагу, що форми первинних документів, а саме податкових декларацій, уточнюючих розрахунків, форми податкових повідомлень-рішень, форми рішень податкового органу, вимог тощо, затверджуються наказами Міністерства фінансів України відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 (зі змінами).

Чинним Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, не визначено форми та порядку надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків щодо «умовно нарахованих» штрафних санкцій платникам податків.

З огляду на викладене вище у зв’язку з тим, що визначення поняття «умовно нараховані штрафні санкції» не міститься в нормах Кодексу та відповідно Порядком обліку також не передбачено ведення обліку умовно нарахованих штрафних санкцій, які не є грошовими зобов’язаннями згідно з нормами Кодексу, і як наслідок, не підлягають погашенню (сплаті) платниками податків та не беруть участі у формуванні дохідної частини бюджету, не може бути надано в контексті зазначених норм чинного законодавства. 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Підписуйтесь на сторінку Державної податкової служби України у Facebook facebook.com/TaxUkraine

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»