Про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу  та на підставі чого вони надаються

Управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, що Положеннями п. 100.1. ст. 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

У відповідності до норм п.100.2 ст.100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання. 

Нормами п.100.3 ст.100 ПКУ передбачено, що розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.