Особливості здійснення операцій у сфері ЗЕД в період дії воєнного стану

ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, що одним із видів перевірок, які дозволено здійснювати у період дії воєнного стану є документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства, в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Зазначені перевірки було поновлено з 27.05.2022 Законом України від 12.05.2022 №2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час воєнного, надзвичайного стану».

В умовах воєнного стану основним нормативним актом, що регулює розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності, є Постанова Національного банку України №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Згідно цієї Постанови (пункт 21), в період дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать вказаній Постанові. Відповідно до Постанови №18 (пункт 14-2), граничні строки розрахунків, за операціями з експорту/імпорту товарів на суму більше 400 тис.грн., становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (якщо операція відбулася раніше, то до неї застосовується загальний строк 365 днів, передбачений постановою НБУ від 02.01.2019 №5). При цьому, відповідно до цієї Постанови (пункт 14-6), банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (крім операцій операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг, а саме міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка). Постановою від 30.05.2023 №71 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 №67» Національний Банк України пом`якшив валютні обмеження для експортерів та імпортерів, які співпрацювали з нерезидентами російської федерації та республіки білорусь, необхідні для забезпечення макроекономічної стійкості України та підтримки українського бізнесу. 

Тимчасово,  на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів, із дня його припинення або скасування, припиняється перебіг граничних строків розрахунків по проведених та не завершених до 24 лютого 2022 року операціях з експорту/імпорту товарів, за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб'єктами господарської діяльності, з місцезнаходженням у російській федерації або республіці білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).

Форс-мажор в Україні регулюється Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Підтвердженням форс-мажорних обставин є, як правило, довідка Торгово-промислової палати. Разом з тим, засвідчувати форс-мажор можуть і інші уповноважені органи країни місцезнаходження сторони ЗЕД -контракту або третьої країни, згідно з умовами такого контракту. З початком військової агресії російської федерації проти України Торгово-промислова палата України спростила порядок засвідчення форс-мажорних обставин, опублікувавши 28.02.2022 на своєму сайті загальний офіційний лист, яким засвідчено форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти нашої країни.

Крім того, суб`єкти господарювання, з метою зупинення нарахування штрафних санкцій, мають можливість звернутись до судових органів. 

Зокрема, Законом України від 21.06.2018 №2473 «Про валюту і валютні операції» (част. 7 ст. 13) передбачено, що: «У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем».