Індивідуальна податкова консультація щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з безповоротною фінансовою допомогою

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з безповоротною фінансовою допомогою, наданою іншому платнику податку на прибуток (резиденту України) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності ТОВ є – 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт». Операційна діяльність  ТОВ – транспортні перевезення вантажним автотранспортом для вітчизняних замовників нафтопродуктів, які були придбані як на ринку України так і за її межами. Джерело надходження коштів – виручка за надані транспортні послуги.

ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Між ТОВ (Сторона-1) та іншою юридичною особою (Сторона-2) було укладено договір про надання безповоротної фінансової допомоги, згідно якого Сторона-1 надає Стороні-2 безповоротну фінансову допомогу (далі – фінансова допомога), а саме передає у власність Сторони 2 грошові кошти у розмірі, визначеному у договорі. Умовами даного договору не передбачено повернення отриманих Стороною-2 грошових коштів, а також не передбачено будь-якого виду компенсацій з боку Сторони-2 за отримані від Сторони-1 грошові кошти. Фінансова допомога надається в безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-2.

При цьому, отримувач фінансової допомоги (Сторона-2) відповідає наступним критеріям:

1. є резидентом України;

2. є пов’язаною особою (не відповідає критеріям пов’язаності відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) до Сторони-1;

3. має статус платника податку на прибуток на загальних підставах;

4. має задеклароване позитивне значення (більше 0) об’єкта оподаткування у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу.

Суму перерахованої (наданої) безповоротної фінансової допомоги віднесено до складу інших витрат ТОВ.     

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування, визначений у бухгалтерському обліку, на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої платнику податку на прибуток на загальних підставах, що є пов’язаною особою та має задеклароване позитивне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу ?

2. Яким чином можна підтвердити, що юридична особа (отримувач безповоротної фінансової допомоги) є платником податку на прибуток за базовою (основною) ставкою податку?

3. Яким чином можна підтвердити, що юридична особа (отримувач безповоротної фінансової допомоги) задекларувала позитивне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому вона отримала таку безповоротну фінансову допомогу?

4. Чи передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділової мети) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги іншим платникам податку на прибуток за базовою (основною) ставкою податку з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності?  

        Щодо питань 1 - 4

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. 

Безповоротна фінансова допомога – це: 

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Абзацом першим п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Отже, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму безоплатно наданої безповоротної фінансової допомоги платнику податку, який є пов'язаною з ним особою (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування).

Водночас, повідомляємо, що норми Кодексу не містять вимог щодо документального підтвердження статусу отримувача безповоротної фінансової допомоги, як платника податку на прибуток на загальних підставах. 

Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання такої інформації.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 цього Кодексу.

Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам господарювання, що є резидентами та платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).