Належність  будівлі до того чи іншого класу для цілей оподаткування має бути підтверджено

ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, що позицію ДПС України щодо нюансів порядку адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки викладено в індивідуальній податковій консультації.

Так, компанія без надання будь-яких документів запитує, чи має вона право на одночасне застосування  пільги зі сплати Податку у вигляді звільнення від сплати Податку в разі наявності у власності одразу декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які згідно з підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування Податком за кожним із таких видів (категорій) об’єктів нерухомого майна (наприклад: гуртожитки; житлова нерухомість непридатна для проживання; будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності Компанії та не здаються нею в оренду, лізинг, позичку; будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі (код 1271) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку; інші об’єкти нерухомості). 

Оскільки до Звернення не надано документів, що підтверджують права власності Компанії на об’єкти нерухомого майна, та не надається інформації щодо  характеристик об’єктів нерухомого майна, ДПС надає щодо викладеного питання роз’яснення загальних норм податкового законодавства.

Порядок нарахування та сплати Податку з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості врегульовано у статті 266 Кодексу.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

У підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу міститься перелік винятків (підпункти «а» – «л»), кожен із яких визначає окремі категорії нерухомого майна,  що не є об’єктами оподаткування.

Слід зазначити, що в положеннях підпунктів «а» – «л» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не йдеться про пільги. 

Пільги зі сплати Податку визначено в положеннях пункту 266.4 статті 266 Кодексу.

У межах податкового регулювання кожен об’єкт оподаткування розглядається окремо, з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик такого об’єкта. Класифікатор визначає належність об’єкта до певної категорії, що є підставою для ідентифікації його статусу як об’єкта оподаткування.

Належність  будівлі до того чи іншого класу для цілей оподаткування має бути підтверджено. 

Враховуючи викладене, платник Податку має право до об’єкта оподаткування Податком застосовувати положення конкретного із підпунктів «а» – «л» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, за умови що такий об’єкт нерухомості відноситься до відповідної категорій згідно з Класифікатором та відповідає умовам відповідного підпункту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу). 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.