Про особливості виникнення податкового обов’язку Садового товариства зі справляння плати за землю за земельну ділянку загального користування

Управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області в межах компетенції повідомляє про особливості виникнення податкового обов’язку Садового товариства зі справляння плати за землю (далі – Плата) за земельну ділянку загального користування (далі − Ділянка) Головне управління ДПС у Вінницькій області.

Податковим кодексом України (далі – Кодекс) передбачено реалізацію принципу платності (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) користування землею у двох формах: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Підстави для нарахування Плати визначено нормами ст. ст. 286 та 288 Кодексу.

Право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують Плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу). 

Водночас частиною четвертою ст. 35 Земельного кодексу визначено, що землі загального користування садівницького товариства (земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування) безоплатно передаються йому у власність за заявою вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 

Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства (частина п’ята ст. 35 Земельного кодексу).

Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами Садового товариства, які отримали документи, що засвідчують відповідні права на земельні ділянки, сформовані відповідно до Земельного кодексу, то такі громадяни самостійно сплачують земельний податок.

Отже, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у Садового товариства виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із Плати, у тому числі за земельні ділянки загального користування, які було надано йому для ведення садівництва і щодо яких його члени не оформили правовстановлюючі документи на свої земельні ділянки.