Про особливості правовідносин, що врегульовують між собою учасники господарських міжнародних відносин

Управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, що питання юрисдикції поняття “суд” є досить актуальним в українському правовому полі у зв'язку з останніми тенденціями як світового, так і національного рівня. Питання “правової природи суду” може стати важливою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Однак практична реалізація цього питання вимагає чітких правових роз'яснень і визначень, що забезпечать однакове застосування норм права на рівні судової практики. Зокрема, стосовно третейських судів.

За визначенням, наведеним у ст. 2 Закону №1701-IV, третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 6 Закону № 1701-IV третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

За правилами ч. 2 ст. 1 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII «Про міжнародний комерційний арбітраж» (далі - Закон № 4002-XII) до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном; спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб`єктами права України.

Статтею 2 Закону № 4002-XII визначено, що: 

- арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону); 

- третейський суд - це одноособовий арбітр або колегія арбітрів; суд - це відповідний орган судової системи держави.

Відтак, під судом у розумінні ст. 13 Закону № №2473-VIIІ слід розуміти відповідний орган судової системи держави, тобто створений відповідно до Розділу VІІІ Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший арбітраж (третейський суд), створений у відповідності до положень Закону №4002-XII.

Тобто, правовідносини, що врегульовують між собою учасники господарських міжнародних відносин в укладених ними контрактах, у тому числі щодо порядку вирішення спорів між собою, та правовідносини, врегульовані Законом №2473-VIIІ, мають різну правову природу виникнення та правове навантаження.

Така правова позиція підтримується і позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 січня 2025 року у справі №320/5804/18 за позовом юридичної особи до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.