Про правильне застосування положень законодавства про «форс-мажор»

Із початком війни більшість суб'єктів господарювання так чи інакше стикались із труднощами у виконанні власних договірних зобов'язань, з дефолтом з боку контрагентів тощо. Відтак, відділ перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області звертає увагу на правильне розуміння та застосування положень законодавства про форс-мажор.

Насамперед, застереження про форс-мажор повинно розглядатися у контексті права, застосовуваного в рамках окремого контракту. Однак у міжнародній практиці прийняті універсальні обов'язкові умови визнання і підтвердження форс-мажорних обставин, що визначені, зокрема, Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. До них належать:

1) незалежність обставин від волі учасників відносин (форс-мажорні обставини знаходяться поза впливом сторін);

2) надзвичайний характер обставин;

3) невідворотність (непереборність) обставин;

4) непередбачуваність обставин (їх настання та наслідки неможливо передбачити);

5) наявність причинно-наслідкового зв'язку між певною обставиною та неможливістю виконання зобов'язання.

У кожному конкретному випадку сторона-заявник форс-мажору повинна аргументувати та підтвердити наявність сукупності наведених п'яти умов для визнання невиконання зобов'язання таким, що зумовлене існування форм-мажору. За загальноприйнятим правилом форс-мажор звільняє лише від відповідальності за невиконання зобов'язання та не звільняє від самого обов'язку виконати зобов'язання, а форс-мажорні обставини можуть визнаватися виключно в рамках виконання конкретного договору (контракту).

Підтвердженням форс-мажорних обставин є, як правило, довідка ТПП. Однак засвідчувати форс-мажор можуть і інші уповноважені органи країни місцезнаходження сторони ЗЕД-контракту або третьої країни згідно з умовами такого контракту.

 Частиною  6 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII визначено, що підтвердженням виникнення та завершення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони ЗЕД-контракту або третьої сторони відповідно до умов цього контракту. Форс-мажор за ЗЕД-контрактами засвідчується виключно ТПП України, регіональні ТПП не наділені відповідними повноваженнями.

У випадку якщо застосовуваним правом є українське законодавство, форс-мажор застосовується в силу українського законодавства, навіть за відсутності застережень про форс-мажор у контракті.

Форс-мажор в Україні регулюється Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.

У додатку 2 до постанови КМУ та НБУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21.06.1995 р. № 444 (далі - Постанова №444) наведено форс-мажорні застереження. Відповідно до них сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії форс-мажорних обставин.

Форс-мажорне застереження із додатку 2 до Постанови № 444 передбачає, що виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови покупця від плати за товари (роботи, послуги), поставлені до виникнення форс-мажору.

З початком військової агресії Російської Федерації проти України ТПП України спростила порядок засвідчення форс-мажорних обставин, опублікувавши на сайті ТПП України 28.02.2022 загальний офіційний лист, яким засвідчено форс-мажорні обставини - військову агресію Російської Федерації проти України.

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань. Тобто, необхідно довести зв'язок між невиконанням зобов'язань та воєнними діями в Україні.

Однак даний лист, незважаючи на очевидні його переваги, містить між тим суттєві недоліки. Зокрема, лист ТПП не містить дослідження конкретних обставин для кожного договору та не підтверджує причинно-наслідкового зв'язку між військовим станом та неможливістю виконання конкретного зобов'язання. Відповідно дослідження конкретних обставин в рамках договору на сьогоднішній день покладається на сторони. Негативним нюансом у цьому випадку буде те, що сторони можуть суб'єктивно, під різним кутом розглядати ту чи іншу обставину з точки зору наявності чи відсутності форс-мажору, що, в свою чергу, може бути причиною для додаткових спорів.